did you forget to take your meds?

Сьогодні вранці, збираючись на роботу, я звично визирнула у вікно на дворових котів.
біля каналізаційних люків, гралися нещодавно приведені напівсіамкою кошенята. вообщєм, граються вони, граються, один штовхає іншого, той по інерції котиться, і зникає під бетонною плитою з люком.. секунда, дві, хвилина, п"ять... кошеня не з"являється... мамка-сіамка в паніці, ми в паніці, день потєрян, собака отримала нізашо.( і шо ж далі? )

після прогулянки Донецьком склалося враження, що будинки/офіси там побудувати встигли, а жити/працювати вже в них нІкому, бо всі поз**лись в Київ

не стало мого Мішеля...

не пам"ятаю скільки вже не курю. просто не підраховую.

вже друге напівголе дитя волає з балкону своєї квартири дитячі пісні.
в чотирьох стінах дітям немає куди дівати припасеної на літо енергії.

п.с. малою я думала, що "500 ескімо" - це гроші :)

я мабуть здох
мене штовхає море
йому солодкий слиз моїх очей
яка поезія!
яке щасливе горе
бруднити море
(с)

Я согласна доверять только тем, кто не оправдал моих подозрений.
(c)topolja

в лікарні біля кабінету чекала черги. неподалік сидів дідок років десь під сімдесят. з кабінету виходить до нього медсестра і каже: "Адольф Іванович, зайдіть..бла-бла-бла".
ето ж как надо било любіть Родіну з дитиною і вірити у їх світле майбутнє.

хоча..хто зна, шо там було насправді.

сьогодні в метро на ескалаторі їхав Дід Мороз і бажав оточуючим "всєх благ".
думаю, зима буде рання